Гвинт

[finesoul]

До напівпорожнього трамваю разом зі мною заходить вагітна жінка на останніх місяцях, із донькою років чотирьох. Вона саджає дитину, а сама йде до автомату у салоні поруч, щоб купити білет. Не тримаючись за поручні, купує і компостує білет, а потім починає копирсатися у гаманці, так само балансуючи у позі серфінгіста. Трамвай їде, то гальмуючи, то прискорюючись, жінка стоїть “без рук”, дитина кричить: “Мамо, пограй зі мною!”, а я дивлюся на все це і думаю: “Та коли ж ти нарешті всядешся, курочко?!”

Під час чергового віражу жінка таки падає — на щастя, на спину. Підбігаю, піднімаю її, саджу на вільне сидіння поруч із донькою, збираю з підлоги її монетки, які розлетілися трамваєм. Інші пасажири також збирають. Жінка дякує всім, а потім каже дочці: “Бачиш, як мама через тебе впала?”.

Завіса, аплодисменти.

https://gvynt.dreamwidth.org/